Центр обслуговування з птахівництва

Світло для птиці є важливим фактором який впливає на її розвиток і в кінцевому рахунку відображається на економічній ефективності господарства. Тому пташник важливо забезпечити безперебійним джерелом електроенергії для головних потреб.

Які ж шляхи вирішення цього питання є?

У селі Бірки Зміївської громади з 1938 року розташовується Державна дослідна станція птахівництва НААН України. Через війну цього року науковці не вирощували курчат, а також мали проблеми з логістикою та забезпеченням.
Як війна вплинула на роботу станції та наукові дослідження, Українському Радіо Харків розказав директор дослідної станції птахівництва Олег Катеринич.

Прояви канібалізму у птиці в тій чи іншій мірі спостерігаються у більшості птахівницьких господарств. Нерідко це явище приймає на підприємствах значні розміри та призводить до великих економічних збитків. Однієї з причин канібалізму може бути наявність у кормах мікотоксинів, що погіршують засвоєння поживних речовин. Дебікування птиці у віці 6 - 12 днів має переваги порівняно з іншими термінами: практично не спостерігається зниження живої маси, у такому віці не проводяться вакцинація або інші маніпуляції з птицею.

Згідно загальноприйнятого визначення – «роздзьобування» або канібалізм – це поведінкова реакція птиці на зміну зовнішніх і внутрішніх факторів. Інколи їх ще називають зміщеною кормовою поведінкою.

Одна з найбільш значних статей витрат при вирощуванні птиці є вартість енергоносіїв – палива та електроенергії. Паливо в основному необхідне для обігріву пташників та птиці, електроенергія для освітлення пташників, роботи приводів механізмів (вентиляторів, дробарок, змішувачів, кормороздавачів, транспортерів видалення посліду тощо), інколи також використовується для обігріву птиці. Чи можна зменшити витрати палива та електроенергії і, тим самим, собівартість продукції птахівництва?

Кожний, хто захоче створити фермерське птахівницьке господарство, зіткнеться кінець кінцем з вимогами та правилами численних нормативних документів. Ці вимоги та правила спрямовані, головним чином, на забезпечення біобезпеки самої створюваної ферми, а також біо- та екологічної безпеки створюваної  ферми  для навколишніх населених пунктів, інших тваринницьких і птахівницьких ферм, промислових об’єктів та об’єктів інфраструктури, довкілля в цілому, на охорону праці обслуговуючого персоналу і дотримання належних умов гуманного утримання птиці.