
Мельник В.О., канд. с.-г. наук, експерт ЦОП з питань механізації та технологій виробництва продукції птахівництва і переробки відходів
Високий вміст шкідливих газів (вуглекислого газу, аміаку та сірководню) в повітрі пташників чинить значний негативний вплив на здоров’я обслуговуючого персоналу пташників, фізіологічний стан птиці, її збереженість, продуктивність, економічні показники вирощування та утримання в цілому, а багаті ними вентиляційні викиди пташників на довкілля.
Вуглекислий газ в повітря пташників надходить разом з повітрям, що видихає птиця, внаслідок спалювання палива при роботі нагрівальних пристроїв, а також в результаті розкладу органічних речовин посліду, підстилки, часток пилу, кормів тощо. Особливо часто підвищений вміст вуглекислого газу в повітрі пташників зустрічається в холодний період року, коли застосовуються мінімальні рівні повітрообміну. Якщо вуглекислий газ не видаляти постійно з пташника, то в залежності від щільності посадки птиці, через 0,5-2 год. його концентрація у пташнику досягне 10-20%, й більшість птиці загине. В менших концентраціях (0,25-1%) вуглекислий газ призводить до подразнення шкіри і слизистих епітеліїв, негативно впливає на проходження окислювально-відновлювальних процесів в організмі, викликає ацидоз і посилює демінералізацію кісток. Гранично допустимою концентрацією (ГДК) вуглекислого газу в повітрі пташників є 0,25% за об’ємом.
Аміак – газ без кольору, але з характерним різким запахом. У пташниках утворюється внаслідок розкладу азотистих речовин посліду, підстилки, органічного пилу, часток кормів. Може накопичуватися у концентраціях до 100 мг/м3 повітря, за ГДК 15 мг/м3. Підвищені концентрації аміаку в повітрі пташників спостерігаються досить часто, як взимку, так і влітку. Аміак характеризується різкою токсичною дією. У концентраціях, вище гранично допустимих (15-100 мг/м3 повітря), аміак викликає подразнення очей, верхніх дихальних шляхів, зниження резистентності птиці до захворювань (зокрема до таких, як колібактеріоз та інфекційний ларинготрахеїт), погіршення конверсії корму, призводить до зниження продуктивних показників та затримки статевого дозрівання. Наприклад, у ремонтних індичат яких вирощували за вмісту аміаку в приміщенні 20-50 мг/м3 повітря, відмічалася затримка статевого дозрівання на 6-13 днів і в подальшому більш повільне нарощування несучості порівняно з контролем. За даними американських вчених доказано, що на кожне підвищення вмісту аміаку в повітрі на 1 мг/м3 вище ГДК несучість знижується на 0,65%.
Сірководень газ без кольору із запахом протухлих яєць. У пташниках сірководень також утворюється внаслідок розкладу органічних речовин підстилки, посліду, кормів, битих яєць тощо. Є ще більш токсичним газом, ніж аміак. Цей газ важчий за повітря, тому скупчується переважно в вигрібних ямах, послідних траншеях та інших низьких місцях. ГДК сірководню в повітрі пташників - 5 мг/м3 повітря. Перевищення ГДК сірководню у пташниках стрічається за грубого недотримання санітарних норм утримання птиці, несвоєчасного видалення посліду, незадовільного стану підстилки. Навіть короткочасна дія підвищених концентрацій сірководню викликає запаморочення голови, серцебиття, нудоту, подразнення органів дихання, розладу систем дихання і кровообігу. Негативна дія сірководню посилюється при його спільній його дії з підвищеними концентраціями аміаку.
В будь якому випадку слід періодично контролювати вміст шкідливих газів в повітрі пташників шляхом безпосередніх вимірювань за допомогою спеціально призначених для цього приладів. Концентрації вуглекислого газу, аміаку та сірководню в повітрі пташників вимірюють не рідше одного разу на тиждень в трьох точках по діагоналі пташника: за утримання птиці на підлозі – на рівні розміщення птиці і на висоті 1,5 м від підлоги; за утримання птиці в кліткових батареях – на рівні нижнього і верхнього ярусів. Для цього використовують спеціальні прилади: пневмохімічні газоаналізатори ГХ-5М, УГ-2, ПКУ-4, портативні цифрові одно- або багатокомпонентні газоаналізатори типу «Дозор» тощо.
Високий вміст шкідливих газів (вуглекислого газу, аміаку та сірководню) в повітрі пташників чинить значний негативний вплив на здоров’я обслуговуючого персоналу пташників, фізіологічний стан птиці, її збереженість, продуктивність, економічні показники вирощування та утримання в цілому, а багаті ними вентиляційні викиди пташників на довкілля.
Вуглекислий газ в повітря пташників надходить разом з повітрям, що видихає птиця, внаслідок спалювання палива при роботі нагрівальних пристроїв, а також в результаті розкладу органічних речовин посліду, підстилки, часток пилу, кормів тощо. Особливо часто підвищений вміст вуглекислого газу в повітрі пташників зустрічається в холодний період року, коли застосовуються мінімальні рівні повітрообміну. Якщо вуглекислий газ не видаляти постійно з пташника, то в залежності від щільності посадки птиці, через 0,5-2 год. його концентрація у пташнику досягне 10-20%, й більшість птиці загине. В менших концентраціях (0,25-1%) вуглекислий газ призводить до подразнення шкіри і слизистих епітеліїв, негативно впливає на проходження окислювально-відновлювальних процесів в організмі, викликає ацидоз і посилює демінералізацію кісток. Гранично допустимою концентрацією (ГДК) вуглекислого газу в повітрі пташників є 0,25% за об’ємом.
Аміак – газ без кольору, але з характерним різким запахом. У пташниках утворюється внаслідок розкладу азотистих речовин посліду, підстилки, органічного пилу, часток кормів. Може накопичуватися у концентраціях до 100 мг/м3 повітря, за ГДК 15 мг/м3. Підвищені концентрації аміаку в повітрі пташників спостерігаються досить часто, як взимку, так і влітку. Аміак характеризується різкою токсичною дією. У концентраціях, вище гранично допустимих (15-100 мг/м3 повітря), аміак викликає подразнення очей, верхніх дихальних шляхів, зниження резистентності птиці до захворювань (зокрема до таких, як колібактеріоз та інфекційний ларинготрахеїт), погіршення конверсії корму, призводить до зниження продуктивних показників та затримки статевого дозрівання. Наприклад, у ремонтних індичат яких вирощували за вмісту аміаку в приміщенні 20-50 мг/м3 повітря, відмічалася затримка статевого дозрівання на 6-13 днів і в подальшому більш повільне нарощування несучості порівняно з контролем. За даними американських вчених доказано, що на кожне підвищення вмісту аміаку в повітрі на 1 мг/м3 вище ГДК несучість знижується на 0,65%.
Сірководень газ без кольору із запахом протухлих яєць. У пташниках сірководень також утворюється внаслідок розкладу органічних речовин підстилки, посліду, кормів, битих яєць тощо. Є ще більш токсичним газом, ніж аміак. Цей газ важчий за повітря, тому скупчується переважно в вигрібних ямах, послідних траншеях та інших низьких місцях. ГДК сірководню в повітрі пташників - 5 мг/м3 повітря. Перевищення ГДК сірководню у пташниках стрічається за грубого недотримання санітарних норм утримання птиці, несвоєчасного видалення посліду, незадовільного стану підстилки. Навіть короткочасна дія підвищених концентрацій сірководню викликає запаморочення голови, серцебиття, нудоту, подразнення органів дихання, розладу систем дихання і кровообігу. Негативна дія сірководню посилюється при його спільній його дії з підвищеними концентраціями аміаку.
Для недопущення перевищення ГДК вмісту шкідливих газів в повітрі пташників слід дотримуватися рекомендованих норм щільності посадки птиці та норм повітрообміну, своєчасно видаляти послід, слідкувати за станом підстилки, підтримувати пташник в належному санітарному стані.Але навіть за всіх вищенаведених умов у пташниках можуть спостерігатися локальні перевищення ГДК окремих шкідливих газів. Причинами цього явища можуть бути неправильне налаштування системи вентиляції, відсутність засобів автоматизованого управління, невідповідність конфігурації пташника застосовуваній системі вентиляції, наявність у пташнику непередбачених системою вентиляції, що застосовується, отворів, щілин, перешкод, які спотворюють напрями повітряних потоків. Особливо часто це буває в невеликих птахівницьких господарствах за застосування непристосованих для встановлення відповідних систем вентиляції приміщень.
В будь якому випадку слід періодично контролювати вміст шкідливих газів в повітрі пташників шляхом безпосередніх вимірювань за допомогою спеціально призначених для цього приладів. Концентрації вуглекислого газу, аміаку та сірководню в повітрі пташників вимірюють не рідше одного разу на тиждень в трьох точках по діагоналі пташника: за утримання птиці на підлозі – на рівні розміщення птиці і на висоті 1,5 м від підлоги; за утримання птиці в кліткових батареях – на рівні нижнього і верхнього ярусів. Для цього використовують спеціальні прилади: пневмохімічні газоаналізатори ГХ-5М, УГ-2, ПКУ-4, портативні цифрові одно- або багатокомпонентні газоаналізатори типу «Дозор» тощо.
ЦОП надає послуги з вимірювання вмісту шкідливих газів (вуглекислого газу, аміаку та сірководню) в повітрі пташників за допомогою 3-х компонентного газоаналізатора «Дозор С-М». За результатами вимірювань також можуть розроблятися пропозиції щодо зниження вмісту шкідливих газів в пташнику, вдосконалення системи вентиляції або її налаштування.