
Слід нагадати, що останнім часом почастішали випадки фальсифікації кормової сировини високобілкового походження (рибне, м’ясо-кісткове борошно, соєва макуха, кормові дріжджі та ін.), оскільки дані кормові інгредієнти мають високу ціну. Саме вони найчастіше піддаються фальсифікації з метою здешевлення компоненту і отримання прибутку.
Щоб, не стати жертвою придбання фальсифікованого продукту і не отримати збитки від нестачі приростів у тварин і падежу, а також не мати проблем з токсикозом, рекомендуємо оцінювати дані види сировини на показники якості білку.
Якість білку ми оцінюємо комплексно, аналізуючи такі показники: масова частка сирого протеїну (%), масова частка білка по Барнштейну.

В залежності від конкретних умов господарства та виду обраної для реалізації продукції при вирощуванні індиків в фермерському господарстві можуть застосовуватися різні технології її виробництва: інтенсивна, напівінтенсивна, екстенсивна, вільно-вигульна або органічна. Кожна технологія має свої особливості, переваги та недоліки.

При комерційному вирощуванні мулардів в фермерському господарстві можна одержати для реалізації таку продукцію:
- патрані охолоджені або заморожені тущки мулардів;
- сирий або топлений жир мулардів;
- копчені тушки мулардів;
- в’ялені грудки мулардів (грудки магре);
- в’ялені ніжки мулардів (ніжки конфі);
- велику жирну печінку (фуа-гру) в сирому (охолодженому чи замороженому) або переробленому вигляді (паштети, терріни тощо).

В результаті дихання птиці, розкладу посліду, підстилки та кормів в повітря пташників потрапляє значна кількість шкідливих газів – вуглекислого, аміаку та сірководню.
Якщо концентрація шкідливих газів у пташнику висока, то це призводять до подразнення шкіри і слизистих епітеліїв птиці, негативно впливають на проходження окислювально-відновлювальних процесів в організмі, викликають ацидоз і посилюють демінералізацію кісток. Наслідком всього цього буде зниження продуктивності птиці, а в особливо тяжких випадках навіть її загибель.

Найбільш відомим «гусячим» брендом в країнах ЄС є так звані «вівсяні гуси». Цих гусей вирощують в природних умовах, за доступу більшу частину періоду вирощування до пасовищ та відгодівлі на завершальному етапі вівсом. М’ясо цих гусей (на думку його шанувальників) характеризується неперевершеними смаковими якостями, а також цінується ними як натуральний екологічний продукт, що відповідає давнім народним традиціям. Воно містить 18-23% білку і лише біля 4% жиру, невелику кількість холестерину (від 53 до 80 мг в 100 г), комплекс макро- та мікроелементів, вітаміни А, Е, групи B, характеризується мінімальним мікробіологічним та хімічним забрудненням і з точки зору дієтологів є цілком безпечним та корисним для здоров’я.